Розвиток графо-моторних навичок у дошкільників з вадами мовлення
Стаття присвячена важливості розвитку графо-моторних навичок у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, зокрема, дітям-логопатам. Вона висвітлює основні проблеми, з якими стикаються діти, що мають труднощі в оволодінні письмом, і пропонує ефективні методи корекційної роботи. У сучасному світі, коли підготовка до школи стає все більш важливою, формування навичок письма стає ключовим чинником для досягнення успіхів у навчанні.
Недостатня готовність дітей до письма нерідко є наслідком проблем з дрібною моторикою рук та координацією рухів. В статті описуються різноманітні вправи, що допомагають розвивати ці навички, перетворюючи навчання на цікавий і захоплюючий процес. Зокрема, наголошується на необхідності просторово-часового орієнтування, що є актуальним для дітей у дошкільному віці.
Для досягнення успіху важливо, щоб вихователі та батьки впроваджували систематичні тренування і вправи, які дозволяють дітям отримати навички письма раніше, таким чином запобігаючи можливим труднощам у школі. В статті наводяться рекомендації щодо використання ігор та творчих занять, таких як ліплення, малювання та пальчикова гімнастика, які можуть слугувати підґрунтям для розвитку графо-моторних навичок.
Важливим аспектом є також взаємозв'язок між розвитком дрібної моторики та загальним мовленнєвим розвитком дитини. Стаття підкреслює, що правильне планування діяльності, що сприяє розвитку графо-моторних навичок, дозволяє значно підвищити готовність дітей до навчання в школі, забезпечуючи високий рівень інтеграції навчального процесу.
УДК
Розвиток графо-моторних навичок у дошкільників з вадами мовлення.
О.О. Чаренцева
Студент – заочна форма навчання
КЗ «ДНЗ (я-с) кт» №280 вихователь «І категорії» м. Кривий Ріг
В статті розглядається проблема розвитку та формування у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку, первинних графо – моторних навичок з подальшою підготовкою у дошкільників руки до письма.
В статье рассматривается проблема развития и формирования у детей с нарушением речевого развития, первичных графо – моторных навыков и подготовки руки к письму.
In the article the problem of formation and development in children with violation of speech development, the primary graph – motor skills and preparing hands to the letter.
Ключові слова: графо-моторні навички, діти - логопати, «Лист», готовність руки до письма.
Актуальність проблеми:В даний час все більш актуальною стає проблема наступності дошкільного та молодшого шкільного ланок освітньої системи. Найбільш гостро, на практиці, вона проявляється в недостатній готовності дітей до цілеспрямованого, систематичного навчання в школі, тривалої адаптації першокласників до нових умов навчальної праці.
Одним із значних аспектів розвитку дошкільника в період його підготовки до школи, є розвиток дрібної моторики і координації рухів пальців рук, тобто розвиток графо - моторної навички. У дітей логопатів, в силу своїх особливостей когнітивного розвитку, формування графо - моторної навички утруднено. Це пов'язано з низьким рівнем розвитку дрібної моторики, поганою координацією рухів, недостатністю просторово-часового орієнтування і самоконтролю.
Так як дошкільний вік є сензитивним для розвитку дрібної моторики, то організовуючи різні види діяльності в цьому періоді, систематично застосовуючи тренувальні вправи, можна досягти позитивних результатів у розвитку пальцевого праксису і вдосконаленні графо - моторних навичок у дітей логопатів.
Зі сказаного вище можна зробити висновок про те, що проблема підвищення ефективності комплексної медико-психолого-педагогічної роботи з підготовки руки до письма а саме розвитку графо - моторної навички дошкільнят не втрачає своєї актуальності.
Аналіз сучасних досліджень: в галузі, готовність дитини до шкільного навчання, а саме розвиток графо-моторних навичок та підготовки руки до письма дітей дошкільного віку висвітлено в роботах таких науковців: Н.Ф. Виноградова – яка досліджувала формування автоматизованих навичок письма; А.О. Білецький – досліджував буквене письмо за його визначенням буквене письмо завершило «графічну революцію» в історії людства [4, С.54]; О.Р. Лурія; Ю.К. Лекомцев – досліджували рухові навички дітей; Л.С. Виготський – досліджував піктографічні малюнки які поєднував з першим письмом; В.С. Мухіна – яка досліджувала кривулі дошкільнят. Дані роботи науковців свідчать про тісний взаємозв’язок графо – моторних навичок з розвитком мовленнєвої діяльності дошкільника. За М.І.Жинкіним, при переході до писемного мовлення різко змінюється робота мовленнєвого аналізатора: Цілісний звуковий образ роздроблюється на звуки. Відбувається перебудова слухового прийому: замість звуків, які сприймаються зовнішнім слухом, виникають уявні. Починає діяти специфічний внутрішній мовленнєвий слух. [1, С.328]
У чотири-п’ятирічних дошкільників спостерігається поява піктографічного малюнка - письма. На думку Л.С.Виготського, це доказ того, що дитячий малюнок — це своєрідне графічне мовлення, яке є передумовою майбутнього - писемного.
Аналіз результатів досліджень (Виготський Л.С., Ігнатьєв Є.І., Сакуліна Н.П. та ін.) дали змогу В.С.Мухіній дійти висновку, що перехід дитини до зображувального періоду охоплює дві стадії, а саме:узнавання випадкового сполучення ліній і цілеспрямоване зображення.
Слід зазначити, що для дошкільника зображувальна діяльність - це той вид діяльності, що містить у собі ряд нетипових супровідних компонентів, серед яких, на думку В.С.Мухіної, - початкові елементи писемного мовлення, які виникають усередині дитячого малювання [2,3]. Науковець зазначає: “3 одного боку, дитина починає розуміти, що писемне мовлення - це своєрідна трансформація усного мовлення, з іншого - розвивається здатність впізнавати за буквами їх звуковий зміст. Ці розчленовані знання все більше стягуються в один вузол - спочатку в передчуття, а потім і відкриття знакової функції писемного мовлення, коли писемне мовлення із “символізму другого порядку” стане “символізмом першого порядку” [2, С.121]. Отже, написання окремих букв, їхніх елементів має зображувальну спрямованість, яка у процесі переходу саме до писемного мовлення поступово зникає. Проте між зображувальною діяльністю, як передумовою виникнення писемного мовлення і безпосередньо письмом, є етап, який можна визначити як підготовка руки дитини до письма. Як же правильно підготувати руку дитини до письма або розвивати у неї графо – моторні навички.
Метою публікації є за допомогою яких форм необхідно спланувати роботу з правильного та поступового розвитку графо – моторних навичок у дітей логопатів напередодні шкільного навчання.
Виклад основного матеріалу Працюючи вихователем в спеціальному дошкільному закладі бачу і відчуваю глибину дитячих проблем з мовленнєвого розвитку, які призводять до подальших проблем у шкільному навчанні. Однією з таких проблем є розвиток графо-моторних навичок у дітей. Готовність руки до письма, багато в чому визначається індивідуальними особливостями моторного розвитку дітей і такими фізіологічними показниками, як розвиток нервової регуляції рухів, дрібних м'язів руки. Адже давно доведено, що мовленнєвий розвиток дошкільника тісно пов'язаний з розвитком моторики рук і пальців дитини. Щоб подолати мовленнєву ваду логопата першою роботою це повинно бути розвиток дрібної моторики. Згідно з даними психологів і фізіологів у дітей дошкільного віку слабо розвинені дрібні м'язи кисті руки, недосконала координація рухів, триває окостеніння зап'ясті і фалангів пальців, низький рівень витривалості до статичних навантажень. Зорові і рухові аналізатори, які безпосередньо беруть участь в сприйнятті і відтворенні літер та їх елементів, знаходяться на різній стадії розвитку, на початкових ступенях навчання письма діти не бачать в буквах елементів. Вони не можуть виділити їх із цілої літери, та й конфігурацію літери не можуть сприйматися повністю, не помічаючи малих змін елементів її структури. Тому багато дітей відчувають труднощі з письмом у них швидко втомлюється рука, втрачається робочий рядок, діти неправильно тримають ручку, лінії виявляються «тремтячими», натиск нерівномірний, букви виходять різного розміру, відстань між буквами не витримується, діти не орієнтуються на аркуші паперу, не вкладаються в загальний темп роботи.
Що таке процес письмо, як формується навичка «Лист» і якими вміннями повинна для цього володіти дитина?
Лист - це складний навик, що включає виконання тонких координованих рухів руки. Як говорив І.Кант «Рука – це мозок який вийшов на зовні з голови». [6,С.25]Лист має складну психофізіологічну структуру мозкових областей, кожна з яких робить свій спецефічний внесок у цей процес - потилична ділянка мозку відповідає за засвоєння зорового образу букви; скронева ділянка мозку відповідає за сприймання звуків мовлення і мовно-слухову пам'ять; тім'яна ділянка мозку аналізує оптико-кінестетичну організацію складного руху: співвіднесення звука і букви через промовляння та виконання написання; тімяно-скронево-потилична підділянка мозку сприяє засвоєнню зоро-просторового образу букви; передні ділянкикори головного мозку пов'язані з відпрацювання і збереження рухових навичок; премоторна область (задньо-лобна) забезпечує тонкі рухи рук; лобні відділи відповідають за ініціацію написання та розставляння розділових знаків.[5, С.408]
Для оволодіння навичкою письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Непідготовленість до листа, недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги, може привести до виникнення негативного ставлення до навчання, тривожного стану в школі. Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності дитини до шкільного навчання. Зазвичай дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, у неї досить розвинені пам'ять, увага, сприймання, мислення та зв'язне мовлення. Тримаючи тісний взаємозв'язок по наступності, з вчителем початкової школи, було встановлено, що першокласники часто зазнають серйозних труднощів з навиком «Лист». На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою більшість батьків дізнаються тільки перед школою. Це обертається великим навантаженням на дитину: крім засвоєння нової інформації, доводиться ще вчитися утримувати в неслухняних пальцях олівець. Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи. Батьки і педагоги таким чином, вирішують відразу два завдання: по-перше, непрямим чином впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, а по-друге, готують до оволодіння навичкою письма, що в майбутньому, допоможе уникнути багатьох проблем шкільного навчання.
Тому я як вихователь старшої ланки остаточно поставила за мету допомогти дитині засвоїти елементарні навики «Листа». Підібравши для своєї роботи таку тему, яка між собою взаємопов'язана і дає сталий розвиток це «Розвиток графо-моторних навичок у дошкільників з вадами мовлення». Саме в процесі підготовки руки до письма формуються у дошкільнят елементарні технічні навички - правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при листі, дотримання гігієнічних правил письма; графічні навички - правильне зображення букв, дотримання при письмі однакового розміру букв і їх розташування у робочому рядку; орфографічні навички - позначення звуків відповідними буквами, дотримання орфографічних правил.
В індивідуальній роботі з дошкільнятами застосовую вправи на розвиток рухового навику - спеціальні вправи без мовленнєвого супроводу, об’єднані в комплекс гімнастики для розвитку дрібної моторики рук, так звана пальчикова гімнастика, ігри з пальчиками які супроводжуються віршиками; ігри та дії з іграшками і предметами - розкладання зерен, жолудів, паличок, нанизування намистин, кілець, гудзиків на нитку, ігри з мозаїкою, будівельним матеріалом; образотворчу діяльність - ліплення з пластиліну, солоного тіста та глини, розмальовування малюнків, обведення контурів, штриховку, малювання олівцями і фарбами, різноманітну роботу з ножицями, вироби з природного матеріалу; вправи на розвиток і формування зорової пам’яті - подивися на іграшки, запам’ятай, відповідай, які іграшки ти запам’ятав; подивися на картинку, скажи що змінилося; подивися на картинку, скажи яких предметів не вистачає?
Безпосередньо графічні навички рекомендується освоювати в три стадії:
на першій — діти повинні навчитися малювати фігури, що складаються з прямих ліній, акуратно заштрихувати їх вертикальними і горизонтальними лініями; на другий — письму похилих ліній, штрихування фігур косими лініями; на третій — малювати кола, напівовали, овали, петельки.
Розвиток графомоторних навичок дитини здійснюється протягом двох періодів: груба і тонка координація рухів і вироблення автоматичних навичок письма, так як вимагає досить складної координації сенсомоторних процесів, оптимальної концентрації і розподілу уваги. Корекція тонкої координації рухів ведеться в двох напрямках - Розвиток графомоторних навичок і Оволодіння графічної символізації .
Отже можна зробити висновок, якщо педагогічно правильно спланувати послідовність роботи з дошкільнятами з розвитку графо – моторних навичок то неодмінно навчальна праця буде значно полегшеною, тому що як стверджував Л.С. Виготський, що період з 4 до 7 років є сензитивним для розвитку ручної вмілості і графо-моторних навичок, а м'язова пам'ять в цей період дуже сприятлива для нових звершень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Жинкин Н. И. Механизмы речи. – М.: Издательство Академии пед. наук, 1958. – 370с.
Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. – М.: Педагогика, 1981. – 240.
Мухина В.С. Детская психология. – М.: ООО Апрель – Пресс, ЗАО Эксмо – Пресс, 1999. – С.177 – 190.
Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навчальний Посібник для студентів філологічних спеціальних вищих навчальних закладів. – К.: АртЕк, 1997.- 224с.
Лурия А.Р. Высшие коркове функции человека и их нарушение при локальных поражениях мозга. М.: 2000. – 504с.
Алгазина Н.Н. Формирование орфографических навыков. – М.: Просвещение, 1987.
http://www.bestreferat.ru/referat-218358.html
http://bilatserkva-dnz27.edukit.kiev.ua/poradi_vchitelya-logopeda/
http://salatua.info/dlya-doshkilnyat/e26.html.
