Проект з ОБЖД «Обережність не зашкодить»
Цей документ описує проект з охорони життя дітей у дошкільному закладі, що реалізується у Жовтневому районі м. Кривий Ріг. Проект має на меті навчити дітей основам безпеки життєдіяльності та правильній поведінці в небезпечних ситуаціях. Досвід показує, що формування навичок безпечної поведінки у дітей є надзвичайно важливим завданням для вихователів та батьків.
На базі дошкільного навчального закладу №280 підготовлено різноманітні методичні матеріали та ігрові ситуації, що сприяють розвитку у дітей свідомості щодо цінності їхнього життя та здоров'я. Проект акцентує увагу на вивченні правил поведінки під час природних стихій, вогню, електрики та інших небезпечних ситуацій.
Особливу увагу ми приділяємо формуванню у дітей вміння виявляти небезпеку, дотримуватися правил протипожежної безпеки, а також надавати першу допомогу у разі травм. Тому матеріали проекту можуть бути використані вихователями не лише під час навчання, але і у повсякденних іграх та заняттях з дітьми.
Ознайомившись з інформацією, вихователі зможуть ефективно організувати групові заняття, які допоможуть дітям зрозуміти важливість дотримання правил безпеки, навчити їх обережності та захисту від небезпек. При цьому ми розробили увесь матеріал у ігровій формі, щоб навчання було не лише корисним, але й цікавим і захоплюючим для малечі.
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 280
Проект з ОБЖД
на тему
«Обережність не зашкодить»
Підготували: вихователі середньої групи №8
Чаренцева О.О. Ніколенко М.Ю
м.Кривий Ріг 2017
Розроблений проект з питань безпеки життєдіяльності допоможе вихователям підготувати дітей до розв’язання складних життєвий ситуацій,навчити їх захищати себе від небезпеки, а також запобігти дитячому травматизму. Матеріали проекту можуть бути використані вихователями як під час планування навчально-виховного процесу , так і під час занять , ігор, бесід, розваг , у роботі з батьками.
Вступ
Загальновідомо, що дитинство це унікальний період в житті людини, саме в цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини. На початку шляху поруч з беззахисним і довірливим малюком знаходяться найголовніші люди у його житті - це батьки та вихователі. Завдяки їх любові і турботі, емоційної близькості і підтримки, дитина росте і розвивається, у неї виникає довіра до світу і оточуючих його людей. На жаль, наша ментальність «ігнорує» безцінність людського життя, тому наше завдання полягає в тому, щоб діти зрозуміли: людський організм - складне, але надзвичайно крихке створіння природи, і себе, своє здоров'я, своє життя треба вміти берегти і захищати. Адже з перших років життя допитливість дитини, її активність в питаннях пізнання навколишнього довкілля стає небезпечною для неї. Формування безпечної поведінки неминуче пов'язане з цілою низкою заборон. При цьому ми, дорослі , опікуючи своїх дітей, інколи самі не помічаємо, як часто повторюємо слова: «не чіпай», «відійди», «не можна». Або навпаки, намагаємося пояснити що-небудь шляхом довгих і не завжди зрозумілих дітям повчань. Все це дає зворотний результат.
Головна мета щодо виховання безпечної поведінки у дітей - дати кожній дитині основні поняття небезпечних для життя ситуацій та особливостей поведінки в них. Безпека-це не просто сума засвоєних знань, а вміння правильно вести себе в різних ситуаціях. Ця проблема є настільки актуальною, що ще з раннього віку Програма розвитку дитини «Українське довкілля» включає в себе розділи з ОБЖД, вона майже вся орієнтована на забезпечення фізичного, психічного і морального здоров'я дитини, відповідального ставленням до життя з обов’язковим врахуванням балансу.
Враховуючи всі завдання цієї проблеми освітньо-виховної роботи ми як вихователі середньої групи плануємо свою роботу з питань безпеки життєдіяльності дошкільників спрямовуючи її насамперед на:
формування у дітей свідомого розуміння цінності власного життя та здоров'я;
розуміння і сприйняття понять про стихійні явища природи (землетрус, повінь, бурю, ожеледицю, грозу, град тощо), ознайомлення з природою їх виникнення, характерними ознаками, негативними наслідками;
розвиток чуття небезпеки щодо вогню й електричного струму;
вміння дотримуватися правил протипожежної безпеки, швидко знаходити правильний вихід у небезпечній ситуації;
вміння обережно поводитися з ліками та хімічними речовинами (ртуть у градуснику, отрута проти шкідників садів і городів, побутова хімія);
формування знань про небезпечні для життя людини отруйні рослини;
розвиток умінь надавати першу допомогу собі та іншим людям у разі травми, нещасного випадку; правильно поводитися у випадках загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, ми формуємо в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить в собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, то дії дитини будуть свідомими і правильними, а також враховуємо вікові особливості дошкільнят, їхні індивідуальні можливості та досвід.
Мета:
Розвиток пізнавальних навичок дітей, формування уявлень, джерелом яких є природний та предметний світ, різні види діяльності; створення умов для навчання дітей способів регулювання власної поведінки в умовах стихійних природних явищ та катастроф.
Актуальність
Дошкільна освіта в багаторівневому освітянському просторі України є вихідною ланкою в системі неперервної освіти, у становленні та розвитку особистості. Тому на дошкільний заклад а саме на вихователів покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя.
№ | Форма роботи |
1. | ПОНЕДІЛОК ДОДАТОК №1
|
2. | ВІВТОРОК ДОДАТОК №2
|
3. | СЕРЕДА ДОДАТОК №3
|
4. | ЧЕТВЕР ДОДАТОК №4
«Як звірі зайця лікували - від хвороби рятували»
« Як забивсь, поранивсь ти – зумій собі допомогти»
|
5. | П'ЯТНИЦЯ ДОДАТОК №5
|
ДОДАТОК №1
Пізнавально-інформаційна година «Голосистий телефон»
Завдання:Ознайомити дітей з телефонним апаратом, його будовою, правилами користування та історією його виникнення; Навчити дітей практично користуватися телефонним апаратом (телефонувати друзям, своїм рідним, сусідам тощо); Розвивати у дітей пам'ять та мислення; Виховувати культуру спілкування.
Матеріал: Ілюстрації до теми: "Історія виникнення телефону"; Телефонні апарати для проведення тренінгу.
Рекомендації до проведення навчально-пізнавальної діяльності: Вихователь пропонує дітям дізнатися, чому (називає ім'я дитини) не відвідує дитячого садка. Як це можна зробити? (Розглядаються можливі варіанти: зайти до нього додому, запитати у його батьків, подзвонити по телефону). Як можна передати потрібну інформацію в інше місто? (Розглядаються варіанти: написати листа, передати через іншу людину або подзвонити по телефону).
Дидактична вправа-гра: "Підбери потрібне слово"
Письмове поздоровлення до свята -ЛИСТІВКА
Біда, яка виникає через необачну поведінку з сірниками - ПОЖЕЖА
Місце, де ходять люди і їздять машини - ВУЛИЦЯ
Напис, за яким можна знайти людину в місті-АДРЕСА
Кабіна, що піднімає людей у багатоповерховому будинку - ЛІФТ
Він складається із цифр і є на будинках та на дверях квартир -
НОМЕР
Гучний звук, за допомогою якого можна привернути увагу,
подзвонивши до квартири - ДЗВІНОК
Складемо із виділених букв у відгаданих словах нове слово і прочитаємо його: ТЕЛЕФОН.
Читання уривка із твору К.Чуковського "Телефон"
Тлумачний словник
Телефон - пристрій для передачі розмови на відстані. Що означає слово "телефон"? Теле" - далеко, "фон" - звук. Як ми дізнаємося, що нам хтось телефонує? (чуємо дзвінок).
Дзвінок- сигнал, за допомогою якого привертається увага.
Які взагалі можуть бути сигнали? (Розглядаються варіанти: сирена машин різних рятівних служб, дзвоник годинника тощо).
Будова телефону, принцип його дії, правила користування
(розповідь вихователя).
-У кожного телефону є свій НОМЕР. Він складається з таких же цифр, які можна зустріти на будинках та на дверях квартир. Щоб комусь зателефонувати, треба обов'язково знати номер його телефону. А коли потрібний номер телефону невідомий, що робити в такому випадку?
Всі дорослі знають, що існує спеціальна служба - довідкова. І вона теж має свій номер телефону. Можна зателефонувати за цим номером і довідатися про потрібний вам номер (для цього слід назвати адресу людини, її прізвище або назву потрібної вам рятівної служби).
Можна поставити запитання на кмітливість: як спілкувалися люди до виникнення телефону?
Екскурсія до музею.
Діти-екскурсоводи за допомогою ілюстративного матеріалу розповідають про те, як раніше люди могли обходитися без телефону.
Вздовж усього шляху стояли ланцюжком голосисті люди і викрикували один одному звістку.
Барабанщики стояли уздовж шляху та барабанили. Це означало, що хтось захворів.
За допомогою малого та великого вогнища козаки повідомляли про щось важливе.
Гонець доносив звістку на коні.
До лапки голуба прив'язували папірець і птах летів у потрібному напрямку.
Кидали у море закорковану пляшку із звісткою.
Зараз люди користуються різноманітними телефонами, які мають різнобарвний зовнішній вигляд. (Діти розглядають телефонні апарати.)
Для того, щоб зв'язатися з потрібною людиною у той час, коли сам перебуваєш на вулиці, існують телефони-автомати. З них треба телефонувати за допомогою спеціальної картки. Користуються також мобільним зв'язком. Мобільні телефони також бувають різні.
Дидактична вправа "Мій телефонний довідник".
Треба запам'ятати телефонні номери рятівних служб "01" (пожежна), “02" (міліція), "03" (швидка допомога), “04" (аварійна газова служба) і сказати, якій службі який номер належить.
Гра-тренінг "Телефонування".
Розмова по телефону з рідними, друзями. Виклик служб допомоги.
Ворогам зробить заслон
Допоможе телефон.
Дуже гарно дітворі
Треба знати номери.
Запишіть їх всіх разом,
Щоб висіли за столом.
Пам'ять номер пригадає,
Пальчик номер набирає.
Ручна праця.
Виготовлення іграшкових телефонних апаратів для сюжетно-рольових ігор у підгрупах: до готового телефонного апарату виготовити цифровий диск; нанести необхідні цифри на дисках; виконання аплікації телефонного апарата з номерами служб допомоги; виготовлення телефонного апарата у вигляді трубки з кнопковим циферблатом.
Хлопчик мізинчик українська народна казка Покуття
Жили собі батько й мати, і було в них семеро дітей, сім хлопчиків. Але жили вони бідно, не мали що їсти, в що вдягтися. Журяться батьки. Що робити? І вирішили вони повезти дітей у ліс. Діти збирали ягоди, бігали, тішилися. І шестеро дітей зібралися докупи, а найменший, Мізинчик, скільки не шукав, скільки не гукав своїх братів, не міг їх віднайти. І вирішив він сам шукати своєї домівки. Ішов, ішов і нарешті дійшов до стежечки. І тією стежечкою пішов у глибину лісу. Довго він ішов і нарешті побачив вогник. Коли підійшов ближче, побачив маленьку хатинку. Постукав він у вікно і попросився ночувати. Вийшла жінка. Хлопчик розповів про своє горе. Жінка прийняла його в хату і розказала, хто в тій хаті живе. А жив у тій хаті змій-людоїд. Хлопчик залишився ночувати. Вночі чує, прийшов змій, почав змій обнюхувати все в хаті — чути людський дух. І знайшов хлопчика. Той був захований у скрині. Людоїд питає хлопчика Мізинчика:
— Звідки ти тут взявся?
Хлопчик розповів йому про свою пригоду. Та й полягали спати. А хлопчик думає, як би то втекти. Коли почало розвиднятися, він тихенько виліз із скрині і попрямував стежечкою, якою прийшов.
Змій-людоїд пробудився і побачив, що хлопчика нема. Дуже розгнівався змій. Одяг чоботи-скороходи і побіг шукати хлопчика. Довго біг змій і дуже стомився. І ліг відпочити під великим дубом. А в тім дубі було велике дупло, і в тому дуплі сховався хлопчик Мізинчик.
Змій-людоїд ліг коло того дуба й дуже довго спав. Хлопчик Мізинчик побачив, що змій спить, тихенько зняв з нього чоботи-скороходи, взувся в них і почав тікати.
Пробудився змій, побачив, що немає чобіт-скороходів, і зажурився, бо знав, що хлопчик уже далеко. Як він не намагався його догнати, все було марне.
Хлопчик Мізинчик у чоботах-скороходах прибув додому. Всі були дуже раді, що хлопчик вернувся здоровий додому. А ті шестеро теж не загубилися. Вони ще раніше повернулися додому. І батьки були дуже раді. І вже більше своїх дітей у ліс не вели, хоч і бідно жили.
Рухлива гра «Знайди свій будинок»
Мета: Удосконалювати вміння ходити та бігати врозтіч, виконувати інструкції, вчити орієнтуватися в просторі. Розвивати слухову увагу, мислення, сприймання. Виховувати дружність, старанність.
Хід гри.
Дітей ділимо на дві групи. Одну групу посадили на лаву або стільці на одному боці майданчика (залу), іншу – на другому. На слова вихователя: «Діти по майданчику гуляють, ходять, бігають, стрибають», діти розходяться, ходять і бігають хто куди хоче. Вихователь: «Гей, діти, не зівайте, від незнайомця утікайте!». Дає сигнал «У-у-у». Діти поспішають на свої місця (до «будиночка») і сідають на свої стільчики.
Вказівки до гри. Під час гри дітям нагадують, щоб вони не наштовхувались один на одного. Вихователь грає разом з дітьми. Називає тих, які жодного разу не наштовхувалися на інших, першими після сигналу повернулися до «будиночка» і тихо сіли на стільці. Вчасно дає сигнал для відпочинку.
Настільно-друкована гра «Вибери небезпечні предмети»
Мета: зосередити увагу дітей на небезпеці, що криється у предметах, які колють, ріжуть або завдають іншої травми, а відтак непридатні для гри. Вчити бути уважними і розсудливими при виборі місця для гри. Виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.
Хід гри
Вихователь показує картинки а діти називають яку небезпеку вони можуть принести малюкам.
ДОДАТОК №2
Інформаційно- театралізована ситуація «До тебе звернувся незнайомець»
Мета: розглянути небезпечні ситуації, що можуть виникнути з незнайомою людиною, і визначити можливі дії у таких ситуаціях.
Хід заняття
ВИХОВАТЕЛЬ: Діти! Сьогодні я вам розкажу, хто є для вас найріднішим, а хто є для вас чужою людиною.
ОЛЕНКА: Оленка маленька, чому ти раденька?
Бо в мене весела рідня:
Це тато і мама, дідусь і бабуся,
Це брат, сестричка, і я.
ВИХОВАТЕЛЬ: Так, у кожної людини є своя рідня – це мама і тато, братики і сестрички, дідусі і бабусі, рідні дяді і тьоті. Але ви буваєте на вулиці, їздите у транспорті, гуляєте з друзями. Ви бачите там багато різних людей – ці люди для вас чужі, ви їх не знаєте, вони вас не знають. Ці люди вам не знайомі – незнайомці. Як ми називаємо людей, яких ви не знаєте?
ДІТИ: Незнайомці.
ВИХОВАТЕЛЬ: От саме з незнайомими і треба бути дуже обережними. Вони можуть підманювати до себе цукерками, іграшками, маючи лихі наміри. Давайте з вами пригадаємо казку про Колобка. Скажіть, від кого без дозволу втік Колобок?
ДІТИ: Від баби, діда.
ВИХОВАТЕЛЬ: Так, він без дозволу покотився у ліс. Як ви думаєте, він гарно зробив?
ДІТИ: Ні.
ВИХОВАТЕЛЬ:Він зробив дуже погано, адже і бабуся і дідусь дуже хвилювалися, переживали за нього. То скажіть мені, можна йти гуляти без дозволу мами , тата, бабусі?
ДІТИ: Ні.
ВИХОВАТЕЛЬ: а тепер пригадайте, від кого Колобку вдалося втекти?
ДІТИ: Від Зайця, Вовка, Ведмедя.
ВИХОВАТЕЛЬ: Так, він їх перехитрив. А хто виявився хитрішим за нього? Хто обдурив Колобка і з’їв його?
ДІТИ: Лисиця.
ВИХОВАТЕЛЬ: Молодці! А тепер відпочинемо з вами.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Вийшла дівчинка із двору,
Ручки підняла угору,
Ручки відвела у бік,
Ще й підскочила: скік – скік.
Незнайомець підійшов,
Каже: «Іграшку знайшов».
Незнайомцю ти не довіряй,
А швидше, швидше утікай.
ВИХОВАТЕЛЬ: А давайте розкажемо казку про Колобка інакше. Були собі дідусь і бабуся. Не було в них діток, і вирішили вони зліпити собі Колобка. Колобок був слухняним хлопчиком. От одного разу захотілось йому прийти до нас, у дитячий садок, і погратися з дітками.
КОЛОБОК: Колобок веселий я, дідусь, бабуся – моя сім’я. У них я дозвіл поспитався, до друзів швидше я зібрався. Піду у дитсадок, провідаю діток.
ВИХОВАТЕЛЬ:І побіг Колобок дорогою. А дорога йшла лісом. Чи міг Колобок на цій дорозі зустрітися з незнайомцями?
ДІТИ: Так.
ВИХОВАТЕЛЬ: Напевне, може. То нехай ними будуть Вовк, Ведмідь, Лисиця, Заєць.(Діти у відповідних наголовниках. У руках у Зайця – цукерки, у Ведмедя – автомобіль, у лисиці – іграшка). Незнайомці будуть намагатися ошукати Колобка, а ви будете допомагати йому не потрапити їм у лапи, будете підказувати Колобку правильну відповідь словами «так» чи «ні».
ЗАЕЦЬ: Колобок, Колобок , а поглянь, що у мене є – цукерка, така смачна. На, покуштуй.
КОЛОБОК: Взяти чи не взяти?
ДІТИ:Ні! Ні!
КОЛОБОК: Дякую, не треба. Ні, Зайчику, не треба мені цукерок. Краще я тобі пісеньку заспіваю. Я не з борошна печений, та один раз вже навчений. До друзів я спішу, від тебе я втечу.
ВИХОВАТЕЛЬ: Тай покотився Колобок . А на зустріч йому ще один незнайомець.
ВОВК:Колобок, Колобок, пішли зі мною у парк, я тебе на гойдалці покатаю .
КОЛОБОК: Йти, чи не йти?
ДІТИ:Ні! Ні!
КОЛОБОК: А може втекти?
ДІТИ: Так! Так!
КОЛОБОК:Ні Вовчику, не піду з тобою, а от пісеньку тобі заспіваю. Я не з борошна печений, та один раз вже навчений. До друзів я спішу, від тебе я втечу.
ВИХОВАТЕЛЬ:Та й покотився Колобок. Аж третій незнайомець назустріч.
ВЕДМІДЬ: Колобок! Колобок! Глянь який у мене автомобіль. Сідай, малий, покатаємося.
КОЛОБОК: Що мені робити? Їхати чи ні?
ДІТИ: Ні! Ні!
КОЛОБОК: Чи краще втекти?
ДІТИ: Так! Так!
КОЛОБОК:Ні, не поїду я з тобою, а пісеньку заспіваю. Я не з борошна печений, та один раз вже навчений. До друзів я спішу, від тебе я втічу.
ВИХОВАТЕЛЬ:Побіг Колобок далі. А на зустріч йому ще один незнайомець – Лисиця.
ЛИСИЦЯ:Колобочку! Колобочку, почекай. Глянь, яка у мене іграшка. Її тобі твоя бабуся передала, щоб тобі у дорозі не сумно було. І просила мене тебе охороняти. Тож ходімо тепер зі мною туди, куди мені треба.
КОЛОБОК: Що ж мені робити? Вірити чи ні?
ДІТИ: Ні! Ні!
КОЛОБОК: Не вірю я тобі,краще мою пісеньку послухай. Я не з борошна печений, та один раз вже навчений. До друзів я спішу, тож від Зайця я утік, Від Вовка я утік, Від Ведмедя я утік, і від тебе утечу.
ВИХОВАТЕЛЬ:А Лисичка така хитра – хитра.
ЛИСИЦЯ: Яка гарна пісенька. Тільки навіщо тобі, Колобок, одному тікати? Давай разом утічем.
КОЛОБОК: Що ж мені робити? Тікати з нею чи ні?
ДІТИ: Ні! Ні!
ВИХОВАТЕЛЬ: Діти, давайте захистимо Колобка від Лисиці.
Малорухлива гра
Геть, Лисичко, утікай,
Колобка не зачіпай.
Ти зійди з його дороги,
Бо зламаєш собі ноги.
Йти до нас не заважай,
Геть, Лисичко, утікай.
ВИХОВАТЕЛЬ: Лисичка злякалася і втекла. І Колобок живий і здоровий завітав до нас у гості.
Так ми з вами познайомилися з простим правилом. Якщо на вулиці до нас чіпляється незнайома доросла людина – скоріше біжить додому або кличте на допомогу.
Рухлива гра «Заєць без хатки»
Мета: вправляти дітей у бігові з ловлею. Розвивати уміння орієнтуватися в просторі.
Хід гри
Лічилкою обирають “мисливця” та “зайця”, у якого немає “хатки”. Обидва стають на протилежних боках майданчика. Решту дітей розподіляють на підгрупи — по чотири-п’ять у кожній. Кожна підгрупа стає кружка — це заяча хатка, всередині одна дитина — заєць. Кола розташовані на певній відстані один від одного (залежно від розмірів майданчика). Вихователь промовляє: “Один, два, три” — гру розпочни. На рахунок “один” заєць без хатки починає тікати, на “три” — мисливець починає ловити його. Заєць, якого ловить мисливець, може забігти у будь-яку хатку. Тоді заєць-господар має з неї вибігти, а мисливець вже ловить його. Коли мисливець упіймає якогось зайця, гра повторюється з лічилки.
Примітка. У хатку до зайця мисливцеві забігати не можна. Двом зайцям не можна бути в одній хатці. Якщо мисливець довго не може упіймати зайця, на цю роль обирають іншу дитину
Гра-естафета «Рятувальники»
Мета: Формувати у дітей потребу в здоровому способі життя.
Завдання:
- Розвивати інтерес до спортивних ігор-змагань;
- Розвивати спритність, влучність, швидкість;
- Вчити грати у команді, діяти спільно, за сигналом;
- Виховувати здоровий дух суперництва:
- Виховувати почуття колективізму та взаємодопомоги.
Хід гри
За сигналом вихователя капітани кожної команди біжать до своїх команд і беруть за руки наступного учасника своєї команди. Тепер вони біжать парами, тримаючись за руки, оббігають місце повороту і повертаються знову до своїх команд. Після цього у гру треті номери команди, які беруться за руки з другими і так доти, доки всі гравці не пробіжать парами. Перемагає команда, яка закінчить біг першою без порушень правил.
Зверніть увагу, що пробігши в парі, один гравець стає в кінець колони, інший продовжує бігти з наступним гравцем.
Батьківська ідейка виготовлення міні книжечки
«11 правил для малюків»
Правило №1
«Выйдешь на балкон – так знай:
Там на стулья не вставай!
Это может быть опасно –
С высоты лететь ужасно.
На перила не взбирайся,
Низко не перегибайся –
Будет сложно удержаться…
Ты ж не хочешь вниз сорваться?!»
Правило №2
«Если кнопки из коробки
Разлетелись – собери
Если гвозди на дороге
Ты увидел – подбери!
Эти острые предметы
Не должны быть на полу.
Сам наступишь незаметно
Иль на гвоздь, иль на иглу..»
Правило №3
«Ты, малыш, запомнить должен:
Будь с розеткой осторожен!
С ней никак нельзя играть,
Гвоздики в неё совать.
Сунешь гвоздик ненароком –
И тебя ударит током,
Так ударит, что, прости,
Могут даже не спасти.
Дело кончится бедой –
Ток в розетке очень злой!!!!»
Правило №4
«Вода – наша жизнь, драгоценна она,
И литься напрасно вода не должна.
Кто кран за собой закрывать забывает,
При этом в большую беду попадает:
Сначала вода всю квартиру зальот,
А после и тех, кто под вами живет.
Такого, ребята, нельзя допускать –
Всегда надо кран за собой закрывать!
Правило №5
«Ребята находять и пробуют часто
Опасные жидкости гели и пасты
Таблетки, драже, витамины и йод
Они – химикаты, опаснейший яд!»
Правило №6
«Ребята, вам твердят незря:
Играть со спичками нельзя
Огонь опасен, к сожаленью,
Для всех люде без исключенья!
Правило №7
«Нужно, друзья, за здоровьем следить.
И потому полагается мыть
Фрукты и овощи перед едой
Чисто и тщательно тёплой водой.»
Правило№8
«С другом твоим приключилась беда?
Не покидай ты его никогда,
А подбодри, «всё в порядке!» - скажи,
Помощь посильную сам окажи.
Если ему не сумеешь помочь,
Не убегай ты испуганно прочь,
Взрослых на помощь зови поскорей!
Время и силы свои не жалей!
Помни: всегда на воде
Люди людей не бросают в беде!»
Правило №9
«Если дома взрослых нет,
Не веди ни с кем бесед,
- До свидание! – скажи
Быстро трубку положи.»
Правило №10
«Коль дверной звонит звонок –
Посмотри сперва в глазок,
Кто пришле к тебе, узнай
Дверь чужим не открывай.»
Правило №11
«Если квартира твоя високо
И добираться домой не легко,
Пользуйся лифтом, но только учти:
В лифт с незнакомым не заходи!
Могут обидеть тебя, напугать…
Можешь серезно, мой друг, пострадать…
Будь острожне всегда, берегись
И с незнакомцами в лифт не садись!»
ДОДАТОК №3
Читання української народної казки «Котик і півник»
Були собі котик та півник. Котик було на скрипочці грає, а півник пісеньки співає. Котик було йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик було, йдучи, наказує:
– Ти ж тут нікого не пускай, та й сам не виходь, хоч би хто й кликав.
–Добре, добре! – каже півник. Замкне хату та й сидить, аж поки котик повернеться.
Навідала півника лисиця та й надумала його підманути. Підійде під віконце, як котика нема дома, та й підмовляє:
–Півнику, півник, вигляни у віконце!
У мене золота пшениця, холодна водиця.
А півник їй:
–То-ток, то-ток, не велів коток!
Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном пшениці, а сама засіла за кущем.
Пішов котик, а півник подивився у віконце, побачив розсипану пшеничку та й міркує:
—Швиденько поклюю, ніхто мене не побачить, то й котикові не скаже.
Тільки півник за поріг вийшов, а лиска за нього та й помчала.
А півник кричить:
—Котику-братику,
Несе мене лиска
За високі гори, за темні ліси.
Порятуй мене!
Котик поки почув, то вже й спізнився лиску доганяти. Вернувся додому та плаче, а потім узяв скрипку, писану торбу та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було чотири дочки та один син.
Зібралася стара лисиця на влови, а дітям наказала нікого не пускати, півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як повернеться, їжу варити. А котик підійшов під вікно та й почав грати й приспівувати:
Ой у лиски, в лиски новий двір
Та чотири дочки на вибір,
П’ятий синок ще й Пилипок.
Вийди, лисе, подивися:
Чи хороше граю!
От найстарша лисичівна не втерпіла та до менших:
– Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так гарно грає?
Тільки вона вийшла, а котик її схопив та в писану торбу.
А сам знову грає:
Ой у лиски, в лиски новий двір
Та чотири дочки на вибір,
П’ятий синок ще й Пилипок.
Вийди, лисе, подивися:
Чи хороше граю!
Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту схопив та в писану торбу. Так усіх лисенят виманив.
А потім почепив торбу на сухій вербі, сам у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони вдвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика.
Розмальовки до казки «Котик і півник», «Зайчикова хатка», «Вовк і семеро козенят», «Червона шапочка», «Маша і ведмідь», «Колобок», «Івасик Телесик»
Рухлива гра «День-ніч»
Мета: розвиток силової витривалості, швидкості реакції.
Хід гри
На ігровому майданчику на деякій відстані один від одного проводяться дві лінії. У одній лінії шикуються хлопчики, в іншій дівчатка. Між ними знаходиться ведучий. Команда хлопчиків - «ніч», команда дівчаток - «день». По команді «Ніч!» хлопчики ловлять дівчат, по команді «День!» дівчата ловлять хлопчиків.
Сюжетно-рольова гра «Один вдома».
Мета: розвивати вміння брати на себе роль відповідно за сюжетом гри; використовувати атрибути, предмети - заступники. Розвивати творчу уяву, ігровий задум, спираючись на отримані знання з безпеки життєдіяльності.
Обладнання: іграшкові побутові предмети (праска, комп'ютер, газова плита, мікрохвильова піч, пральна машина, прасувальна дошка, електрочайник, фен тощо), предмети заступники (лічильні палички в коробочці і т.д.), телефон, атрибути до гри «Ми-пожежники», ігровий куточок, облаштований ляльковими меблями.
Попередня робота:
Бесіди на тему «Безпека в будинку»
Мета: Роз'яснити дітям, що прості речі можуть бути небезпечними для людини.
Хід бесіди
Приходить Буратіно.
Привіт хлопці! Ви уявляєте, виявляється, вдома нас можуть підстерігати небезпеки! Як ви думаєте, а що ж небезпечного може бути в домі? Ось небезпека перша: гострі, колючі і ріжучі предмети. Якщо ви хоч раз порізали руку ножем, то ви знаєте, чим вони небезпечні. Ану згадайте та назвіть приладдя для шиття, вишивання і в'язання. (Ножиці, в'язальні гачки і спиці, ґудзики, кнопки та шпильки) Де у вас вдома зберігаються ці речі? Правильно. Зазвичай вони лежать в спеціальній коробочці для шиття, в скриньці або шкатулці.
Є таке правило: всі гострі, колючі і ріжучі предмети обов'язково треба класти на свої місця. Порядок в будинку не тільки для краси, але і для безпеки.
Неприятно сесть на кнопку
Можешь ты поранить попку.
Дом в порядке содержи:
Вилки, ножницы, ножи,
И иголки, и булавки!
Ты на место положи!
А от у кожному будинку є ліки та побутова хімія. А хто знає, що таке побутова хімія? Запам'ятайте хлопці це пральні порошки, засоби для миття посуду, засоби від тарганів і багато іншого. Діти, звичайно, не таргани, але отрута від тарганів діє і на людей. Тому ні в якому разі не відкривайте жодних упаковок
Есть в квартире много скляночек,
Разных тюбиков и баночек.
В них хранятся средства разные,
Даже иногда опасные.
Кремы, пасты и таблеточки
В рот тащить не надо, деточки –
Отравленье обеспечено
И здоровье изувечено!.
Ось ліки ви напевно знаєте, чому не можна брати? Правильно, по-перше, це не смачно, а по-друге, неправильно прийняте ліки може виявитися отрутою!
Все маленькие детки
Обязаны узнать:
Пилюли и таблетки
Тайком нельзя глотать!
Когда вы заболели,
Тогда врача зовут,
И взрослые в постельку
Таблетки принесут.
Но если не больны вы,
В таблетках – только вред!
Глотать их без причины
Нужды, поверьте, нет!
Ведь отравиться можно
И даже умереть!
Так будьте осторожней –
Зачем же вам болеть?
Хлопці, ви всі запам'ятали? Молодці! Тоді я пішов, розповім іншим хлопцям.
Розучування прислів'їв.
Здоров'я - це найбільший скарб!
Без здоров’я немає щастя.
Здоров’я дитини – багатство родини!
Здоров’я народу – багатство країни!
Здоров’я – найдорожчий скарб.
У здоровому тілі – здорова душа.
Ходи більше – проживеш довше.
Про небезпеку від води, вогню, грому і блискавки
Від маленького сірника – велике лихо.
Грім б'є у високе дерево.
Вогонь і вода – добрі служити, але лихі панувати.
З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
З малої іскри – великий вогонь.
Не кидай іскри в попіл – і сама згорить, і село спалить.
Сірниками грався – біди набрався.
Будь завжди господарем ситуації
Заєць спить, та очей не жмурить.
Дарма не бійся, але стережися.
Будь обережний в дорозі, не лови гав, обминай маловідомі чи невідомі стежки та дороги!
Кінь на чотирьох і той спотикається.
Навпростець тільки ворони літають.
Не знаєш броду не лізь у воду.
Тихо їдеш – далі будеш.
Хто навпростець ходить, той дома не ночує.
Як ідеш – дивись під ноги: хоч грошей не знайдеш, та носа не наб’єш.
Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.
Будь обережний з тваринами, комахами, невідомими рослинами!
Не вір собаці, бо вкусить.
Бджола пригощає, але й кусає.
Бережися злодіїв та незнайомців, лиходіїв.
Замки та ключі не для чесних людей.
З добрим дружи, а лихого стережись.
Бесіда на тему «Вогонь - супутник і помічник людини»
Мета: пояснити дітям, що вогонь може бути корисним і небезпечним; дати уявлення про причини виникнення пожеж та формувати розуміння необхідності знання й виконання правил протипожежної безпеки; вчити запобігати виникненню пожежі; переконати в небезпечності гри з вогнем.
Обладнання. Ігрові плакати по техніці пожежної безпеки, виставка дитячих робіт.
Діти, відгадайте загадки.
Шкварчить і злиться,
Води боїться.
З язиком, а не лає,
Без зубів, а кусає. (Вогонь)
Звір рудий в печі сидить,
Звір рудий на всіх глядить.
Він від злості їсть дрова
Цілий час, а, може, два.
Та рукою не чіпай —
Обпечешся — пам’ятай! (Вогонь)
—Молодці! Отже, сьогодні ми поговоримо про вогонь. Важко уявити, як можна пережити навіть незначний відрізок часу без світла і тепла, що дає нам вогонь. Але, на жаль, вогонь приносить людям не тільки добро, радість, утіху, а й прикрощі. Можливо, хтось з вас пояснить, що мається на увазі, коли йдеться про прикрощі?
Ідеться про пожежі, що завдають людям великих збитків, багато горя і сліз.
Стала, діти, людина стосила
Відтоді, як вогонь приручила.
Але й іншим буває вогонь —
Злим, як змій, і жорстоким, як ворог.
Не зігріє він ваших долонь —
Може все спопелити на порох.
Будьте ж, діти, з вогнем обережні.
Вивчіть правила протипожежні.
Правила запобігання пожежі.
• Із сірниками бавитися не можна.
• Електроприлади необхідно вимикати вчасно.
• Не можна залишати без догляду вогонь на газовій плиті, у печі.
• Без нагляду дорослих не можна влаштовувати ігри, що можуть спричинити пожежу.
• Не можна залишати праску неохолодженою на тканині або ставити їїбіля легкозаймистих матеріалів.
• Дуже небезпечно лити гас чи бензин у вогонь. Ця рідина спалахує, а полум'я можуть обпалити обличчя, волосся, руки.
•Ялинку потрібно встановлювати на небезпечній відстані від печей та нагрівальних приладів.
• Не можна прикрашати ялинку свічками, адже може зайнятися хвоя, паперові іграшки.
— Послухайте розповідь про те, що трапилося з хлопчиком, який не знав, що вогонь — це небезпечно.
На сірниковій фабриці зробили маленького Сірничка, поклали в коробку разом з іншими сірниками й відвезли до магазину. Цю коробку сірників купила мама маленького хлопчика. Нашому Сірникові дуже хотілося чимось допомогти мамі. Він мріяв, що вона вийме його з темної коробки, запалить вогонь, приготує вечерю і вся сім'я питиме чай із солодким варенням та пирогами. Всім буде весело й затишно. Але трапилось інакше. Мама вранці пішла на роботу й сказала синові: «Не бери до рук сірників!» Маленький хлопчик забув наказ мами. Він дістав нашого Сірничка й почав чиркати ним по коробці, як це робила мама. Сірничок спочатку зрадів: нарешті здійсниться його мрія. Але потім злякався: хлопчик бавився вогником, поки не обпік пальці. Він скрикнув від болю й випустив Сірничка.
— Ой, що ти робиш! — закричав Сірничок.
Але було вже пізно. Вогник зачепив папірець на підлозі. Потім вогонь перекинувся на фіранку, загорілися дерев'яні меблі й підлога. Хлопчикові стало жарко й страшно. Дим заважав йому дихати, щипав очі. Що робити?
Маленький хлопчик розгубився, він ще не знав, що необхідно звернутися до сусідів, викликати пожежників за телефоном 101. Замість цього він заховався під ліжко. Та вогонь і дим знайшли його і там. Хлопчик кашляв, кричав, плакав від болю. Врятували його пожежні. Хтось із перехожих побачив пожежу й зателефонував за номером 101.
Пожежні приїхали на великій червоній машині й погасили страшний вогонь. Хлопчика відвезли до лікарні. Зараз він одужує й хоче вивчити правила пожежної безпеки.
Є люди, що вміють вогонь зупинити.
Є люди, що вміють пожежу згасити.
Чиїсь це звичайні батьки чи сини.
Та дуже сміливі та спритні вони.
На бій із вогнем поспішає пожежний.
Він діє сміливо, хоча й обережно.
В касках сталевих уміло і вправно
Пожежні умить розкатають рукава,
До рукавів тих стволи вмить примкнуть,
Вогонь, що палає, водою заллють.
Драбини розсунуть, якщо буде треба.
Дістануть вогонь аж з-під самого неба.
Пожежний сміливо із полум’ям б’ється.
Ось полум’я гасне — пожежа здається.
Отож пам’ятайте: є такі люди,
Що з полум’ям завжди боротися будуть.
Ви номер їх запам’ятайте
І при пожежі набирайте.
Дидактична гра «Так чи ні!»
-Можна гратися із сірниками?(НІ)
- Вимкни телевізор і вкладайся спати.(ТАК)
- Рятувальну службу викликай за номером 102!(НІ)
- Не можна сушити білизну над газом.(ТАК)
- Увімкни електроприлади і йди до школи.(НІ)
- Сірники дітям – не іграшка.(ТАК)
- Ялинку прикрасимо бенгальськими вогнями?(НІ)
- Під час пожежі заховаюсь під ліжко.(НІ)
Добре діти ! Ми сьогодні попрацювали , а тепер давайте підведемо підсумок. В сьогоднішній бесіді ми дізналися про велику силу вогню, про правила поводження з вогнем, як правильно гасити полум’я і номер пожежної служби 101, а також що може спричинити пожежу.
Відгадування загадок про небезпеку вогню, води, побутових предметів.
Шипить, злиться, води боїться.
(Вогонь)
Червоний гість дерево їсть.
(Вогонь)
Лісом він котився з ревом,
Їв кущі, траву, дерева.
А коли напивсь води —
Стих і згаснув назавжди.
(Вогонь)
Без крил, без рук, без ніг, а вгору піднімається.
(Дим)
Він завжди на гвіздочку,
Має червону сорочку.
І вогонь блокує вміло
В білій і пухнастій піні.
( Вогнегасник)
Що це за машина?
Спішить, сурмить:
— Дорогу дай!
— Моргає синім оком.
Приїде вчасно — і біда
Людей обійде боком.
(Пожежна машина)
Живуть у тісній темниці,
Без страху темноти,
Хлоп’ята яснолиці
— Вогню малі брати.
І мають душу щедру,
Хоч дерева сини,
Згораючи до щенту,
Вогонь дають вони.
(Сірники)
Розглядання сюжетних картинок на тему
«Щоб вдома не трапилася біда».
ДОДАТОК №4
Театралізована вистава для дошкільнят
«Як звірі зайця лікували - від хвороби рятували»
Мета: вчити дітей уважно переглядати виставу, емоційно реагувати на події, робити висновки, берегти своє здоров'я.
Автор
У зеленому лісочку
На високому горбочку
Жив веселий зайчик
На ймення Побігайчик.
Прудкий був і хвалькуватий,
Всього нового любитель.
Все попробувать він має,
Знає й те, чого немає.
Раптом сталася пригода:
Розповім вам при нагоді.
Ця нагода тут ось в нас,
Хай почує кожен з вас.
Зайчик.
Я,друзі, Побігайчик,
Веселий прудкий зайчик.
По лісі я гуляю
І все про усіх знаю:
Де ростуть кислиці,
Де нора лисиці,
Де гриби сховали шапки,
Де ростуть опеньки й бабки.
Все я знаю, я герой!
Автор.Раптом заєць:
Зайчик.
Ой-ой-ой!
Ой, болить живіть у мене,
Певне, з'їв я щось зелене.
Це кислиць у тім провина.
Ох, для зайця це новина!
Краще випити таблетку?
З'їсти, може, ще й котлетку?
Що робити? Як же бути?
Щоб хворобу цю забути?
Буду друзів я гукати,
Будуть мене лікувати!
Білко! Лиско! Гей, прийдіть!
Мені всі допоможіть!
Зайця виручіть з біди!
Білка.
У лікарню ти піди,
Там тобі промиють шлунок.
Із трави зготують трунок.
Лисиця.
Виміряй температуру,
Треба випити мікстуру,
На дієті посиди —
І не будеш вже хворіти.
Автор.
Прилетіла тут сорока,
Глянула на зайця боком.
Сорока.
Скре-ке-ке, скре-ке-ке,
Де ви бачили таке,
Щоб лікуватися самому?
Не кажи таке й нікому,
Бо наробиш собі лиха!
Автор.
Заєць мовив до них стиха:
Заєць.
У лікарню я звернуся,
Всім кажу і не хвалюся,
Щоб не трапилось лихого,
Щоб не трапилося злого,
Фрукти, якщо ще не стиглі,
Достигають хай на гіллі.
Сорока.
Сам удома не лікуйся,
У лікарню, не лінуйся,
Ти звернись і розкажи,
Що болить, ти покажи.
Лисиця.
Сам таблеток не приймай,
Бо зашкодить, й пам'ятай:
Можуть буть вони гарненькі,
Та на смак аж солоденькі.
Заєць.
Я все, друзі, зрозумів:
І від чого захворів,
І як треба лікуватись —
Слід до лікаря звертатись.
Самолікування — шкода
Для здоров'я й для народу.
Щоб усі це добре знали,
Назавжди запам'ятали.
Рухлива гра «Я морозу не боюсь»
Мета: удосконалювати навички бігу та ловіння; розвивати швидкість, спритність, орієнтування у просторі.
Хід гри
Діти за допомогою лічилки обирають Мороза та Піч — це ведучі. Діти стають з одного боку майданчика, «Піч» — з протилежного. «Мороз» залишається осторонь.
«Піч Я Морозу не боюся,
Недарма я Піччю звуся.
Тих, хто мерзне, — зігріваю,
У веселі ігри граю.»
За останніми словами діти біжать до «Печі», щоб заховатися від «Морозу». «Мороз» намагається їх «заморозити». Кого він торкнеться, той завмирає на місці.
Дай пораду друзям дошкільнятам.
« Як забивсь, поранивсь ти – зумій собі допомогти»
Добрий лікар Айболить
Полікує всіх умить:
І акулу, й бегемота
Лікувать йому охота.
А коли захворів ти,
Мама дзвонить на103.
Враз приїдуть лікарі,
Ліки випишуть тобі.
Але треба дітворі
Вміть допомогти собі
І навчитись лікувати
Рани, ґулі та синці.
Як забився дуже ти,
То холодне приклади,
Підшкірні звузяться судини,
І місце це не буде синім.
Як влітку трапилась біда,
То виручить тебе вода.
Хустинку в ній ти намочи,
Там, де забився, приклади.
Коли це трапилось узимку,
То притули туди льодинку,
Чи сніжку просто приклади
І враз утихне біль тоді.
А ще від ґулі і синця
Всім металева річ допомога.
Коли монетку швидкоприкладеш,
Вважай, що ґулю з лоба прибереш.
Коли ж подряпа тебе киця,
Гвіздок іржавий — не барися,
Промий все милом і водою,
Щоб не було біди з тобою.
Коли є рана — поспіши,
Змасти зеленкою краї,
Бинтом швиденько зав'яжи,
Мерщій до мами побіжи.
Обережний будь завжди,
Щоб не поранивсь бува ти.
Та як є рани і синці,
Ти пригадай поради ці.
Поради батькам «Ваш малюк один вдома»
Особиста безпека дитини.
Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям, навіть одягненим у міліцейську форму.
Навчайте за потреби користуватися телефоном для виклику служб:
101 — пожежі;
102 — міліція;
103 — швидка допомога;
104 — газова служба.
Бажано вивчити з дитиною домашню адресу, ім'я та прізвище і телефон батьків.
Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.
Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).
Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Удома тримайте ці предмети в недоступному для дітей місці.
Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, учіть правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.
Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.
Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
Вивчіть з дитиною домашню адресу, телефон, або вкладіть до кишеньки дитини «особисту картку» з усіма даними, особливо якщо відвідуєте місця з великим скупченням людей.
Увага: дорога!
Шановні батьки, слід пам'ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.
Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїзну частину.
Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що, переходяче дорогу, потрібно зосередитись.
Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком — «Пішохідний перехід».
З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.
Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.
Увага: вогонь!
Щоб уникнути пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:
Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.
Не дозволяйте дітям розводити багаття.
Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».
Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.
Не допускайте перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих.
Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.
Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.
Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.
Не захаращуйте шляхи евакуації.
Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.
Не сушіть речі над газовою плитою.
Не влаштовуйте піротехнічні заходи з балкону та поруч з будинком.
Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.
ДОДАТОК №5
Читання вірша
«Ліки і хімічні речовини — не для гри, дитино!»
Мета: вчити дітей уважно слухати, відповідати на поставлені запитання, розуміти небезпеку яка загрожує дошкільнятам. Вчити любити та берегти своє здоров'я.
Самі вдома залишились
Ніна, Вітя й Саша.
Пляшками, пігулками
Стали забавлятись
Ці бабусині пігулки,
І червоні, й сині,
Будуть наче, як цукерки
І як вітаміни.
Ось цієї рідини
«Наллємо із пляшки,
Ще насиплем порошку —
Буде манна кашка».
Лише тільки скуштувала
«Кашу» й «вітаміни»,
Запекло у животі
У дівчинки Ніни.
Вітя й Саша лиш «варили»,
А не куштували.
На руках червоні плями
Враз повиступали.
Полякались дуже діти,
Плакали й кричали:
«Мамо, мамо, порятуй,
Нам погано стало!»
Лікувались довго діти,
Потім жалкували.
Що ті пляшки і пігулки
Без дозволу брали.
Хоч красиві етикетки
І яскраві пляшки,
Небезпечний їхній вміст
У вигляді «кашки».
А якщо таблетки ви
З'їсте, як цукерки,
Небезпечно також це —
Можна навіть вмерти.
Тож домовимось, малята,
Коли гратись будете,
Все, що трапилось з дітьми,
Ви вже не забудете.
І пакети, й різні пляшки,
Баночки і тюбики
Порошки, пігулки, мазі
Брати ви не будете.
Запитання до дітей.
1. Чим стали забавлятись діти, які залишились самі вдома?
2. З чого вони придумали зробити цукерки, вітаміни і манну кашу?
3. Що потім сталося з Ніною?
4. Що з'явилося на руках у Віті й Саші?
5. Чи весело було дітям після такої гри?
6. Про що потім жалкували діти?
7. Чи захочете ви їсти такі цукерки і «кашку»?
8. Що не слід брати до гри?
Правило.
Їдкі рідини, порошки, отрута і ліки — не для дитячої гри.
Рухлива гра «КАРУСЕЛІ»
Мета: учити дітей переходити з ходьби на біг, уповільнювати та пришвидшувати темп бігу та ходьби; розвивати у дітей швидкість, уміння узгоджувати рухи зі словами.
Хід гри
Діти, тримаючись за руки, йдуть по колу і промовляють:
Потихесеньку веселі
Закрутились каруселі —
(ідуть повільно)
Все кругом, кругом, кругом!
(Прискорюють темп ходьби.)
А ми — діточки веселі —
Все бігом, бігом, бігом!
(Починають бігти по колу.)
Тихше, тихше, не спішіть,
Каруселі зупиніть.
Раз-два, раз-два,
Вже закінчилася гра.
Діти зупиняються, поступово уповільнюючи темп ходьби.
Настільно-друкована гра «Корисне - небезпечне»
Мета: з допомогою сюжетних картинок формувати уявлення дітей про небезпечні ситуації під час пожежі; вміння вести себе правильно у цій небезпечній ситуації. Розвивати увагу, логічне мислення, зв'язне мовлення. Виховувати почуття відповідальності.
Хід гри:
Вихователь роздає гравцям картки, розкреслені на 10 порожніх прямокутників (ігрові поля), потім показує дітям сюжетну картинку із зображенням ситуації при пожежі( хлопчик грає сірниками, дівчинка вибігла на балкон палаючої квартири, залишений праску без нагляду, діти включили ялинку тощо). Дитина, правильно охарактеризував ситуацію, закриває картинкою порожнє ігрове поле. Виграє той , хто у кого виявиться більше закритих полів.
Калейдоскоп художнього слова про небезпеку дітей
Не сумуй!
Бува немає настрою:
Тебе образив хтось,
Чи посварився з друзями,
Чи загубив ти щось.
А може любий песик твій
У місті заблукав,
Чи іграшку улюблену
У тебе хтось забрав.
Не хочеш тоді гратися
І сумно так тобі,
Що навіть не порадують
І іграшки нові.
І оченятам плакати
Захочеться тоді,
І сонечко сховається
За хмарки дощові.
Та як сумуєш довго ти,
То можеш захворіти.
Страждає твоє серденько,
Голівонька болить.
Не треба довго хмуриться,
Зітхати й сумувати,
А на папері настрій свій
Узять й намалювати.
А потім розірвати його
На клаптики малі.
Хай зникнуть неприємності,
Що жалю завдали!
До мами пригорнутися,
Про прикрощі сказати,
Хай засміється личенько,
Не треба сумувати.
Помиришся із друзями
І песика знайдеш —
Яких то не буває
На світі цім чудес!
Всміхнеться тобі сонечко.
Всміхнешся мамі ти
І побіжиш погратися
Із друзями в дворі.
Із сірниками гра — буде біда
Дуже люблять сірники
Розпалить вогонь в печі,
Всіх в кімнаті обігріти
І смачний обід зварити.
Та не люблять сірники,
Як беруть їх дітлахи,
В небезпечні ігри грають,
На дорослих не зважають.
І тоді страшна біда
Може статись, дітвора.
Вогонь добрий — стане злим,
Ви не впораєтесь з ним.
Загорівсь один сірник, —
А вже глянеш — все горить:
Гардини, меблі, іграшки...
Куди сховатись від біди?
А як вже сталася біда,
Себе рятуйте, дітвора.
Пощади злий вогонь не знає,
Вас ліжко й шафа не сховає.
Як ще слабкий вогонь і дим,
Залий водою, ковдру кинь.
Коли не впораєшся з ним,
Дзвони за телефоном «101».
А сам швиденько утікай
І ще таке запам'ятай:
Коли хтось менший є в кімнаті,
Його з собою забирай.
Якщо багато диму у кімнаті
І важко дихати тобі,
Хустинку швидко намочи
І рот, і ніс собі ти зав'яжи.
Ляж на підлогу —
Дим завжди вгорі.
Згадай, вхідні де двері,
І туди мерщій повзи.
Як загорівся одяг на тобі,
То з переляку ти не побіжи,
Його зніми або облий водою,
До стін, чи до підлоги
притулись спиною.
Запам'ятай всі правила оці
І не бери ніколи сірники.
Бо недалеко завжди до біди,
Коли в руках дитини сірники.
Підкажи Незнайку ти
Підкажи Незнайку ти,
Як дорогу перейти?
Подивитись вліво, вправо,
А тоді побігти жваво.
Ні, звичайно, це замало,
Треба нам по «зебрі» йти,
Як машини стали всі,
А зелене світло каже: «Йди!»
А, може, перебігти встигнем ми?
Попереджає жовте світло:
«Ти не поспіши,
Бо у машини тормозний є шлях,
Відразу не зупиниться ніяк».
Коли червоне світло;
Стій і жди,
Бо рушили уже машини всі
І небезпечно нам іти.
Завжди підкаже світлофор,
Як вірно йти тобі.
Роби завжди, як скаже він,
Тоді не трапиться біди.
Запам'ятай, Незнайко,
правила оці,
Виконуй їх, як пішоходи всі.
Приходь до нас у дитсадок,
Про що забудеш,
запитаєш у діток.
З незнайомими людьми — обережний будь завжди
Смачний рум'яний Колобок,
Утік із дому — і мовчок:
По лісу сам собі гуляв,
Куди іде, нікому не сказав.
Себе він дуже вихваляв
І Зайцю ,Вовку й Ведмедю.
Хоча нікого з них не знав,
Та все їм розповів про себе.
Коли з Лисицею зустрівся,
Він так дурненький веселився,
Що згодивсь на язик їй сісти,
Хитрюга ж та надумала
малого з'їсти.
Співаючи, він їй розповідав,
Що з дому втік, у лісі сам гуляв.
Лисиця слухала, пісні хвалила,
А тоді враз швиденько
його з'їла.
В цій казці для дітей наука:
Що й люди є, як «Лиска-Злюка».
Без дозволу, щоб не ходили
з дому,
Про себе не розповідали
щоб нікому.
Коли буває незнайомці ось такі
Чіпляються до тебе хитруни,
Запрошують в машині
покататись,
Цукерку з'їсти, з ними
десь погратись,
Ім.”я своє не називай
Від них швиденько утікай.
Як не пускають, то кричи:
«Це злодії, допоможіть мені!»
Злодія розпізнай -його в квартиру не пускай
Казку «Троє поросят»
Знає кожен із малят.
Всі їм дуже співчувають,
Коли вовк їх доганяє.
Як вчинив Наф-Наф тоді?
Пригадай, малюк, і ти,
Що закрив Наф-Наф усі
І запори, і замки.
Він, звичайно, не злякався
І під ліжко не сховався.
Прислухавсь і все продумав,
Що там Вовк іще придумав.
Якщо добре міркувати,
Ти також зможеш
Вовка відігнати.
Бо, на жаль, такі є люди —
Ну точнісінько вовки.
Як постука такий «вовк»,
Включиш ти магнітофон.
Хай погавкає собака
І злякає вовкулаку.
Як спитає він про тата,
Скажеш: «Ліг відпочивати».
Хай подумає «вовчисько»,
Що твій тато дуже близько.
Коли грюка він дверима
І відкрити вимага,
Набирай швиденько номер,
Кожен знає: це — «102».
Чітко й швидко говори:
«Злодій тут замок зрива.
Я малий, я сам в квартирі,
Моя адреса ось така...».
